На брифінгу напередодні 30 вересня 2026 року Національна розвідувальна служба (NIS) Південної Кореї повідомила, що Україна першою попросила дотримуватися суворої конфіденційності щодо передачі двох полонених військових КНДР до Сеула. За даними розвідки, домовленість про мовчання існувала від самого початку переговорів.
Послідовність подій
- На початку переговорів щодо передачі полонених Київ звернувся до Сеула з проханням зберігати сувору таємницю.
- У середині вересня двоє північнокорейських солдатів прибули до Південної Кореї; серйозних проблем зі здоров’ям у них не виявили.
- 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН повідомив про передачу Сеулу двох полонених.
- 27 вересня Південна Корея заявила, що хоче офіційних пояснень і вибачень від України; МЗС країни викликало українського повіреного.
Реакції та розбіжності у версіях
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українського лідера в розголошенні конфіденційної інформації. Старший секретар президента Південної Кореї з питань зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон заявив, що відповідь представника Зеленського підриває довіру між урядами та завдає шкоди дружнім відносинам. Водночас радник Зеленського заперечив наявність будь-яких домовленостей про конфіденційність між країнами.
Депутат Ю Йон-ха зазначила, що їй невідомо, чи існувала така домовленість безпосередньо між лідерами. У Сеулі стверджують, що домовленість була, тоді як в Україні це заперечують.