Financial Times 14 вересня 2026 року повідомив із посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими. За даними видання, у Москві розглядають удари по українській енергетичній інфраструктурі як інструмент тиску, здатний змусити Київ піти на поступки.
Перебіг переговорного треку
Особа, обізнана з позицією Росії, підтвердила FT, що Москва і Київ відновили переговори щодо можливого енергетичного перемир’я. За словами джерел FT, безпосередньо залучених до мирних переговорів між США, Україною та Росією, питання припинення ударів по енергетичних об’єктах обговорювалося сторонами вже певний час. Спочатку це питання порушувалося під час тристоронніх зустрічей, а з лютого, після того як ці переговори зайшли в глухий кут, — у рамках окремих зустрічей і непублічних переговорів. Протягом кількох місяців Україна наполягала на взаємному припиненні ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури, проте Москва відхилила ці пропозиції та посилила свої атаки.
Заяви Зеленського і Трампа у вересні
14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетичних об’єктах. Він також заявив, що зростання світових цін на дизельне пальне «спричинене здебільшого війною Росії проти України», а не ситуацією довкола Ірану. Двоє українських високопосадовців заявили FT, що, на їхню думку, Трамп своєю заявою прагне показати американській громадськості, втомленій від високих цін на пальне, що він працює над їх зниженням. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі, якщо партнери зможуть гарантувати реальну готовність Росії зробити те саме, і хоче обговорити це питання з Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку.